До дня нематеріальної культурної спадщини у Покрові нагадували містянам про унікальні мистецько-історичні пам’ятки, з яких формується наша національна ідентичність.

У 2003 році ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону нематеріальної культурної спадщини – основний міжнародний інструмент для захисту культурних традицій, звичаїв та знань. У 2008 році цей акт набув чинності і в нашій країні. Сьогодні в Україні налічується близько 80 елементів нематеріальної культурної спадщини, що включені до Національного переліку. До  списку нематеріальної культурної спадщини людства внесено Петриківський розпис, козацькі пісні Дніпропетровщини, Косівську мальовану кераміку, традиційний кримськотатарський орнамент Орьнек, писанку та культуру приготування українського борщу.

За кожним мистецьким явищем – історія, яка зберігалася, плекалася та передавалася від пращурів майбутнім поколінням. У час війни це набуває особливого значення, бо культурна спадщина – то пам'ять народу.

На цьому акцентували увагу у міському народному історико-краєзнавчому музеї ім. М.Занудька, де не тільки говорили про національні надбання, а й запросили до їх творчого відтворення. У День нематеріальної культурної спадщини музейники відкрили мистецькі локації з Петриківського розпису, стилізованого гончарства та традиційної вишивки. Два покоління берегинь – матусі з донечками, разом з народними майстринями досліджували – творили. Заклад наповнився особливою атмосферою, адже на очах народжувалося рукотворне диво. Дівчатка виводили пензликом свої перші цибульки, ліпили глечики та «малювали» голкою на полотні. Вони торкалися ремесел, з натхненням та щирістю продовжуючи традиції.

-Ці миті — безцінні. Бачити, як горять очі дітей, коли вони разом із мамою створюють щось власноруч — це і є найбільша нагорода для нас. Дякуємо кожній родині за цей незабутній, затишний і такий душевний день! Поки мами передають ці знання донькам — наше коріння живе, а Україна цвіте! – підкреслювали музейники.

Петриківський розпис під козацькі пісні розквітав і у клубі селища Перевізькі Хутори, де у пам’ятний день розповідали про національне надбання, яке є духовним багатством.  Говорили про символи розпису, його неосяжність та унікальність. Він став візитівкою України та Дніпропетровщини, як і козацькі пісні, що зберігають згадку про героїчне минуле нашої держави.

Нематеріальна культурна спадщина є кодом нації, її орієнтиром, в ній досвід поколінь і наша пам'ять.

Пресслужба міського голови.