11 квітня світ згадує жахливу сторінку, що увійшла в історію злочинами проти людства. Саме 11 квітня 1945 року в’язні Бухенвальду підняли інтернаціональне повстання, табір було звільнено американськими військами. Цей день став символом мужності й нескореності людського духу, нагадуванням про найстрашніший винахід – концентраційні табори.

Сьогодні представники влади, містяни поклали квіти до меморіалу селища Олександрівка, хвилиною мовчання вшанували пам'ять понад двох тисяч закатованих полонених військово-польового табору, що діяв у селищі Рудник під час Другої світової війни. Окупація краю принесла з собою цю трагедію. Десятки людей так і не повернулися з табору смерті. А ті, хто вижив, все життя несли у собі біль пережитого.

Вже багато років міський народний історико-краєзнавчий музей ім.М.Занудька збирає та систематизує інформацію про цю страшну сторінку війни. Постійнодіюча експозиція містить свідчення, світлини, документальне підтвердження злочинів. З 1520 наших земляків, примусово вивезених до Німеччини, додому повернулося лише 760. Про їхні зламані долі, неймовірну силу духу розповідають музейники. Наводять факти і цифри, що примушують замислитися над масштабами біди.

Під час війни на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За різними оцінками через «фабрики смерті» пройшло до 20 мільйонів людей з 30 країн світу, з яких загинуло більше 11 мільйонів. Тільки в Україні діяло  2 концтабори, 100 виправно-трудових таборів і таборів примусової праці, 304 гетто, 23 пересильні табори, 66 гестапівських тюрм, 242 табори для військовополонених.

Сьогодні історія повторюється злодіяннями у рашистських таборах…

У скорботну дату у міському музеї віддавали шану землякам та всім, хто пройшов крізь пекло таборів. Тематичні заходи відбулися у закладах культури й освіти.

Пресслужба міського голови.