Сьогодні Покров разом з усією Україною зустрічає День вишиванки. Це свято органічно увійшло в наше життя у 2006 році, об’єднавши навколо головного національного символу.

Для покровчан цей день завжди проходить з добром і щирістю. Містяни вбираються у вишиванки, з гордістю розповідаючи про історію сорочок із закодованим у орнаментах посланням. Бо в них – молитва, надія, кожна ниточка прошита пам’яттю і вірою у нашу перемогу.

У багатьох родинах зберігаються безцінні вишиті реліквії, що дісталися від предків. А хтось збирає власну вишиту спадщину, аби передати нащадкам. Вишиванки  - то більше, ніж одяг, то душа і в кожного вона своя, унікальна та неповторна.

Сьогодні місто квітло візерунками й орнаментами. Поряд з традиційними білими й чорними можна було зустріти кольору хакі – наш сучасний символ сили й незламності. Оберіг мужніх Захисників та Захисниць.

Містяни приєдналися до всеукраїнського флешмобу до дня вишиванки. Цикл тематичних заходів присвятили заклади культури й освіти, зазначаючи, що одягаючи вишиванку, показуємо світові, хто ми є - пам’ятаємо свої корені. Для мистецьких шкіл вона  - пісня на полотні, бо надихає на творчість, спонукає досліджувати кожен візерунок.

Які саме орнаменти притаманні нашому регіону, знають у міському музеї, де до свята створили фотозону. Фахівці не перший рік вивчають вишиванкову спадщину. У закладі зібрані унікальні взірці, що доводять: вишивка супроводжувала українців протягом віків.

Вони не просто оздоблювали нею одяг та предмети побуту – наділяли особливим сенсом. Кожен хрестик чи вишитий листочок мав своє значення, як і кольори. Вишивальниці володіли 150 видами технік, дівчаток змалку вчили вишивати, що було ознакою справжньої господині. Це було не тільки традицією, так зберігали код нації, передаючи з покоління в покоління свою історію. Навіть у засланні, у таборах ГУЛАГу, українці продовжували вишивати. Це те, що не могла винищити тоталітарна система, вишиванка ставала протестом і викликом – мовою української душі.

Покровчани говорили про це на повний голос, дякуючи нашим незламним воїнам, завдяки кому ми можемо берегти те, що робить нас справжніми. Одягати вишиванку, гордо підіймаючи голову, несучи у серці частину власної історії.

Пресслужба міського голови.