Для професійного музиканта, композитора, викладача Школи мистецтв «Арт- мюзік» Анастасії Бойко – Костіної ці слова мають глибинне значення, бо стали сенсом - долею.
Її знають як автора музики головної урочистої пісні - гімна Покрова, талановиту вокалістку, вчителя, композитора, автора музичних збірок, людину, чий голос торкається душі. Анастасія Бойко-Костіна плекає все це у своєму серці, віддаючи покровчанам власний талант, дарований Богом. У День молоді, в затишній атмосфері міського народного історико-краєзнавчого музею ім. М. Занудька, розповідала про те, що надихає, дарує відчуття мистецького злету і повноти життя.
Творча зустріч зібрала рідних, колег Анастасії і містян, хто захоплюється її творчістю. За фортепіано, яке, до речі, музикант подарувала закладу, линула не лише пісня, а й відверта розмова. Цей інструмент супроводжував її з дитинства, за словами Анастасії, вона понад усе хотіла, аби він почав нову історію у музейній експозиції. Музика супроводжувала Анастасію Бойко-Костіну від народження, вже у дитинстві вона співала разом з татом. Родина прищеплювала любов до пісні – до світу мелодії. Покровчани добре пам’ятають їхні дуети з батьком, Володимиром Бойком, знаним у місті вокалістом з унікальним тембром. Відчуття сцени, зв'язок з глядачем народилися вже тоді. Вони міцнішали поряд з викладачами Школи мистецтв - Іриною Сутуріною та іншими вчителями, де Анастасія пізнавала музику не тільки як мистецтво, а і науку, згодом обравши за життєву дорогу. Потім були Криворізьке музичне училище, Криворізький педагогічний університет та Мелітопольський державний університет ім.Б.Хмельницького, які повели професійним шляхом.
Вона знайшла своє покликання у пісні, музиці – у дітях, яким відкриває неосяжний світ творчості. Повернувшись до рідної школи вже викладачем, навчає маленьких покровчан відчувати мелодію серцем, запалюючи юні зірочки на мистецькому небосхилі. Викладач фортепіано та сольного співу, Анастасія Бойко-Костіна власним прикладом показує учням, що не треба зупинятися на досягнутому, а йти до омріяної мети, що все під силу, якщо є мрія. Її прагнення стали реальністю завдяки таланту, цілеспрямованості і працелюбності. Дитяче захоплення віршами реалізувалися у авторські поезії, які поклала на музику, так народилися пісні Анастасії Бойко-Костіної. А ще збірки для викладачів і юних музикантів, що розлетілися Україною. Під час зустрічі її твори лунали у виконанні вихованців і викладачів Школи мистецтв.
Сьогодні її учні – переможці всеукраїнських та міжнародних конкурсів, студенти профільних українських та європейських вишів, яким допомогла визначитися у своєму виборі. Вчитель для них залишається другом, наставником і музикантом, що надихає своєю творчістю. Адже голос Анастасії Бойко-Костіної є візитівкою рідного міста. Мовою музики вона говорить з людьми про те, що хвилює, що дарує віру та надію. Зараз це особливо важливо, дарувати надію. Дружина військового, Анастасія вкладає в це усе своє серце. На зустрічі вона говорила про це з присутніми. Виконувала зі своїм татом улюблену пісню, згадуючи маму, що пішла із життя, коли Настя була ще дівчинкою. Дякувала людям, що були і залишаються поруч, ділилася думками та переживаннями, планами на майбутнє. Дарувала пісні і наголошувала, що тільки на рідній землі пісня лине від душі, відкриваючи глибину переживань, даруючи людям незабутні миті.
Пресслужба міського голови.
