Дев’ятого травня ветеран профтехосвіти Валентина Григорівна Вівальнюк завжди дістає щоденники своєї мами, єфрейтора Марфи Григорівни Єрошової. Торкається рясно списаних сторінок, які знає майже напам’ять. Вона вже давно не перечитує їх – не вистачає душевних сил, береже як найціннішу родинну реліквію.